ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА СОЦІАЛЬНА ПРОГРАМАпротидії торгівлі людьми на період до 2025 року

Мета Програми

Метою Програми є удосконалення механізму запобігання торгівлі людьми, підвищення ефективності виявлення осіб, які вчиняють злочини, пов’язані з торгівлею людьми, а також забезпечення захисту прав осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та надання їм допомоги.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Сучасні виклики та загрози у сфері протидії торгівлі людьми потребують мобілізації різноманітних ресурсів, налагодження міжвідомчої взаємодії, розвитку національних та транснаціональних механізмів співпраці представників влади та інститутів громадянського суспільства.

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 р., та повномасштабного вторгнення на територію України 24 лютого 2022 р. зросла кількість злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, на території України.

Масове переміщення громадян з тимчасово окупованих територій та територій, на яких тривають бойові дії, пошук нового місця проживання, роботи, високий рівень конкуренції на ринку праці призвели до підвищення рівня уразливості громадян і виникнення ризику потрапляння в ситуацію, пов’язану з торгівлею людьми.

Серйозним викликом у сфері протидії торгівлі людьми не лише в Україні, а в усьому світі, стала пандемія гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, оскільки з нею пов’язана втрата доходів через вимушене перебування вдома, соціальних контактів, закритість кордонів, страх за власне здоров’я та здоров’я близьких.

За інформацією Управління ООН з наркотиків та злочинності, в період пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, активізувалася злочинна діяльність, пов’язана з торгівлею людьми, а також збільшилася кількість випадків експлуатації дітей.

Майже кожна країна світу є країною походження, транзиту або призначення для постраждалих від торгівлі людьми осіб. Зокрема, за даними ООН, постраждалі від торгівлі людьми особи з принаймні 127 країн експлуатувались у 137 державах світу.

У країнах Європи понад 140000 осіб потрапляють у ситуації, пов’язані з насильством та сексуальною експлуатацією, кожну сьому постраждалу від торгівлі людьми особу використовували для зайняття проституцією.

За даними Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) - Агентства ООН з питань міграції в Україні, за 30 років від торгівлі людьми постраждали 300 тис. осіб.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України у лютому 2022 р. спричинило найбільшу міграційну кризу в Європі з часів Другої світової війни.

Група експертів Ради Європи з питань протидії торгівлі людьми (ГРЕТА) 4 травня 2022 р. опублікувала Рекомендації щодо усунення ризиків торгівлі людьми у зв’язку з війною в Україні та гуманітарною кризою. У Рекомендаціях зазначено, що понад 5 мільйонів осіб були змушені залишити Україну в перші два місяці війни, шукаючи притулку в сусідніх країнах та в усій Європі (за оцінками Державної прикордонної служби, 90 відсотків з них - жінки та діти). Крім того, понад 7 мільйонів осіб стали внутрішньо переміщеними.

Таке безпрецедентне переміщення осіб є неабияким викликом для державних установ та громадських організацій, зокрема у країнах, що межують з Україною. Організації громадянського суспільства, спеціалізовані неурядові організації та журналісти почали повідомляти про підозрілі випадки торгівлі людьми серед населення, яке виїжджає з України.

Крім того, все ще існує проблема ускладненого доступу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, до допомоги, оскільки органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями приймати заяви щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Також потребують врегулювання питання надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, а також питання запобігання торгівлі людьми серед осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, осіб, які є учасниками процесу сурогатного материнства, та інших осіб вразливих категорій.

Можливі два варіанти розв’язання зазначених проблем.

Перший варіант полягає у застосуванні органами державної влади та органами місцевого самоврядування різних підходів до розв’язання проблеми торгівлі людьми. Такий варіант є неефективним, оскільки його реалізація не забезпечить своєчасне запобігання та виявлення злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, надання повної та всебічної допомоги (підтримки) особам, які постраждали від торгівлі людьми, зокрема внаслідок відсутності належного рівня взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Другий, оптимальний варіант передбачає застосування комплексного підходу до розв’язання проблеми торгівлі людьми, який полягає у запровадженні єдиної політики з протидії торгівлі людьми на центральному та місцевому рівні у співпраці органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських і міжнародних об’єднань тощо, а також у поєднанні таких довгострокових та поточних завдань, як запобігання торгівлі людьми; переслідування осіб, які вчиняють злочини, пов’язані з торгівлею людьми; захист осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та надання їм допомоги; зміцнення партнерства між відповідними урядовими інституціями, громадянським суспільством і бізнесом; підвищення рівня поінформованості населення з питань протидії торгівлі людьми. Такий варіант розв’язання проблеми ґрунтується на принципах взаємодії, співпраці, дотримання прав і свобод людини, на дієвому та відповідальному підході до здійснення заходів Програми.

Виконання пріоритетних завдань, визначених цією Програмою, здійснюється шляхом:

внесення змін до Законів України “Про протидію торгівлі людьми”, “Про місцеве самоврядування в Україні” з метою визначення повноважень органів місцевого самоврядування у сфері протидії торгівлі людьми, Закону України “Про безоплатну правову допомогу” в частині віднесення осіб, які постраждали від торгівлі людьми, до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу;

внесення змін до законодавства з метою забезпечення прав громадян України, які постраждали від торгівлі людьми та тимчасово перебувають за кордоном і на яких поширюється юрисдикція інших держав;

внесення змін до Закону України “Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк” в частині покращення соціального патронажу осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, з метою запобігання потраплянню в ситуації, пов’язані з торгівлею людьми, та/або залученню до таких ситуацій;

проведення аналізу та розроблення у разі потреби проектів нормативно-правових актів з урахуванням умов воєнного стану, зокрема щодо забезпечення відповідними проїзними документами евакуйованих за кордон дітей;

розроблення порядку інформування та взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, з метою надання міжнародно-правового захисту та допомоги громадянам України, які постраждали від торгівлі людьми та тимчасово перебувають за кордоном і на яких поширюється юрисдикція інших держав;

моніторингу дотримання законодавства про працю та запобігання випадкам торгівлі людьми з метою трудової експлуатації;

врегулювання питання правового захисту учасників процесу сурогатного материнства, а також розроблення методичних рекомендацій щодо надання медичної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми;

затвердження методичних рекомендацій для органів місцевого самоврядування, батьків дітей, вихователів та надавачів соціальних послуг щодо виявлення осіб, які постраждали від торгівлі людьми, зокрема серед дітей, осіб без громадянства та внутрішньо переміщених осіб, з метою запобігання експлуатації дорослих та дітей через Інтернет;

удосконалення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, шляхом створення можливості подання в електронному вигляді документів;

посилення інституційної спроможності працівників соціальних служб, Національної поліції, органів прокуратури, Державної прикордонної служби з питань протидії торгівлі людьми та надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми;

проведення спеціалізованих навчань з питань протидії торгівлі людьми, а також забезпечення відповідними методичними матеріалами працівників консульських установ та дипломатичних представництв України за кордоном;

розроблення дистанційного навчального спецкурсу для волонтерів з метою підвищення їх обізнаності щодо торгівлі людьми в умовах військової агресії;

покращення міжвідомчої взаємодії та співпраці суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, для забезпечення надійного і швидкого обміну інформацією з метою своєчасного виявлення злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, або запобігання їм та проведення аналізу поточної ситуації (кількість виявлених, попереджених злочинів, притягнення осіб до відповідальності; кількість осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні злочину, тощо);

вивчення питання запровадження посади незалежного доповідача з питань протидії торгівлі людьми з метою моніторингу діяльності органів та установ, які працюють у цій сфері (за рекомендаціями Групи експертів Ради Європи з питань протидії торгівлі людьми (ГРЕТА);

проведення спеціалізованих навчань суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, зокрема державних службовців місцевих держадміністрацій, посадових осіб місцевого самоврядування;

забезпечення співпраці з ГРЕТА, Посольством США щодо підготовки та виконання рекомендацій Державного департаменту США про стан протидії торгівлі людьми в Україні;

налагодження дієвої співпраці з міжнародними державними та громадськими організаціями, зокрема у некримінальній сфері, та вивчення досвіду інших країн щодо протидії торгівлі людьми, у тому числі щодо ідентифікації осіб, які постраждали від торгівлі людьми, зокрема були використані у збройному конфлікті;

проведення інформаційно-просвітницької роботи (інформаційних кампаній, опитувань) із залученням громадських об’єднань, засобів масової інформації, а також суб’єктів взаємодії, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, з використанням сучасних каналів комунікації для підвищення рівня усвідомлення проблеми торгівлі людьми, рівня поінформованості населення, сприяння самоідентифікації осіб, які постраждали від торгівлі людьми;

проведення інформаційно-просвітницької роботи із залученням громадських об’єднань, спеціалізованих товариств, засобів масової інформації, а також суб’єктів взаємодії, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, з використанням сучасних каналів комунікації серед осіб з інвалідністю для підвищення рівня поінформованості та усвідомлення проблеми торгівлі людьми, сприяння самоідентифікації таких осіб, які ймовірно постраждали від торгівлі людьми;

проведення освітніх заходів із запобігання випадкам торгівлі людьми, включення до програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників спецкурсів з питань запобігання та профілактики торгівлі людьми;

проведення заходів щодо запобігання потраплянню в ситуації, пов’язані з торгівлею людьми, для підлітків у закладах освіти/дитячих закладах оздоровлення та відпочинку;

включення теми з питань протидії торгівлі людьми до серіалу “Онлайн-безпека дітей” в межах національної онлайн-платформи з цифрової грамотності;

розповсюдження інформаційних матеріалів серед українських біженців за кордоном з метою протидії торгівлі людьми та ведення чат-бота для пошуку інформації про способи убезпечення від торгівлі людьми;

виявлення та розкриття злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми;

розроблення та затвердження стандартних процедур з реагування та розслідування випадків торгівлі людьми;

посилення прикордонного контролю для запобігання торгівлі людьми, зокрема контролю за перебуванням та поверненням з-за кордону дітей;

налагодження взаємодії органів Національної поліції та міжнародних і громадських організацій у сфері протидії торгівлі людьми;

популяризації “гарячої” телефонної лінії 1547 з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;

використання ресурсів електронного урядування, онлайн-платформ, цифрових інструментів для інтеграції зусиль центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних об’єднань, інститутів громадянського суспільства для запобігання збільшенню кількості правопорушень у сфері торгівлі людьми;

надання дієвої допомоги та послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми, з урахуванням їх потреб, у тому числі надання безоплатної допомоги, передбаченої Законами України “Про протидію торгівлі людьми”, “Про безоплатну правову допомогу”, та спеціалізованих послуг, зокрема з надання тимчасового притулку;

здійснення контролю за евакуйованими дітьми, які переміщені за кордон у складі інституційних закладів, з метою їх належного консульського обліку та моніторингу дотримання і захисту їх прав;

удосконалення системи ідентифікації осіб, які постраждали від торгівлі людьми, системи захисту постраждалих та свідків злочину;

здійснення контролю з метою недопущення використання дитячої праці, зокрема залучення дітей до ведення воєнних (бойових) дій;

запровадження механізму відшкодування надавачу соціальних послуг вартості наданих ним соціальних послуг шляхом соціального замовлення;

проведення моніторингу ефективності здійснення заходів, спрямованих на протидію торгівлі людьми, з урахуванням нових викликів, що виникають у цій сфері;

удосконалення системи збору даних про осіб, які постраждали від торгівлі людьми, шляхом розроблення та затвердження форм звітності з розподілом за віком, статтю, видами експлуатації, іншими показниками;

проведення галузевих і міжгалузевих досліджень щодо причин і умов торгівлі людьми, а також щодо впливу війни на ситуацію, пов’язану з торгівлею людьми в Україні.

Виконання Програми передбачає здійснення комплексу експертно-аналітичних, організаційних заходів, а також заходів з оцінювання із застосуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.